ЩО ВАЖЧЕ — ПУД СОЛОМИ ЧИ ПУД ЗАЛІЗА?

Обладнання: 1) бароскоп з кулею; 2) насос Комовського; 3) тарілка з скляним ковпаком для насоса; 4) підйомний столик.

На запитання: що важче — пуд соломи чи пуд заліза, звичайно відповідають, що вага їх однакова. Але відповідь ця неточна І неправильна. Звернемось до досліду.

Скляну кулю бароскопа зрівноважують, обертаючи металевий тягарець у той чи інший бік. Велика скляна куля уподібнюється пуду соломи, а маленький тягарець— пуду заліза. Ставлять бароскоп на тарілку повітряного насоса, накривають його скляним ковпаком І викачують з-під ковпака повітря. Через деякий час рівновага порушується і скляна куля переважує залізний тягарець.

Скляна куля має значно більший об'єм, ніж тягарець, І, за законом Архімеда, на неї діє значно більша виштов-хувальна сила, а тому повітря підтримує її з більшою силою, ніж залізний тягарець. У розрідженому повітрі рівновага порушується через те, що ця сила зменшується.

При точних зважуваннях завжди враховують вагу витісненого тілом повітря, додаючи її до ваги тіла в повітрі. Це називається приведенням ваги тіла до пустоти.

Для виготовлення бароскопа можна використати коромисло від маленьких аптекарських терезів на 10 г.

Одне плече коромисла треба трохи вкоротити і припаяти до нього тоненький болт з досить масивною гайкою.

Як скляну кулю можна використати ялинкову кульку діаметром 60—80 мм, заплавивши її отвір сургучем або смолою.

Для забезпечення герметичності відшліфований торець скляного ковпака треба змастити густим жиром (тавотом, солідолом або топленим яловичим жиром з невеликою домішкою олії). Поводитися з ковпаком треба дуже обережно, щоб не розбити, оскільки його важко замінити.

Після проведення досліду змащений торець ковпака дуже прилипає до тарілки, тому ковпак зсувають з неї.