Обладнання: для І варіанта — 1) февка (трубка для паяння) із зрізаним кінцем; 2) кулька з серцевини бузини або соняшника; для II варіанта— 1) кулька для настільного теніса; 2) гумова камера від автомобільної шини; 3) довга гумова трубка з скляним наконечником; 4) насос велосипедний; 5) килимок-доріжка.

I варіант. Через февку із зрізаним кінцем ротом (або з надутої футбольної камери) продувають повітря. У струмінь повітря біля отвору февки поміщають маленьку кульку (діаметром 12—15 мм) з серцевини бузини або соняшника. Повітряний потік піднімає кульку вгору і вона ширяє в повітрі.

Кульку підтримує динамічна сила тиску потоку, що дорівнює вазі кульки.

Кінчик февки зрізують так, щоб діаметр її отвору був 2—3 мм.

На кінчик февки можна припаяти вгнутий металевий кружок, в який лягає кулька тоді, коли перестають дути в трубку.

У продажу буває така дитяча Іграшка з пластмаси.

II варіант. На вечорі цікавої фізики цей дослід можна провести так. На сцені поставити стілець, від спинки якого за сцену протягнута гумова трубка, замаскована килимком-доріжкою. За сценою трубку сполучають з надутою камерою від автомобільної шини.

Перед початком демонстрування досліду на стілець сідає учениця, під кофточкою якої закріплений кусок гумової трубки. Один кінець трубки трохи висовується з волосся, а другий, з скляним наконечником, вона непомітно для глядачів сполучає з трубкою, протягнутою за сцену.

Під час демонстрування досліду за сценою в трубку впускають повітря, а виконавець досліду поміщає над головою учениці (над отвором трубки) кульку для настільного теніса. Кулька ширяє над волоссям дівчини.