ЕЛЕКТРОПРОВІДНІСТЬ СКЛА

Обладнання: 1) скляна трубка діаметром 5—6 мм, завдовжки 20—25 см; 2) електрична лампочка з патроном на підставці; 3) спиртівка або сухий спирт; 4) з'єднувальні проводи; 5) сірники; 6) джерело струму (127—220 в).

Відомо, що скло при звичайних умовах є ізолятором, через це провідність скла при високій температурі (внаслідок іонної провідності) дивує.

Скляну трубку туго обмотують оголеними кінцями двох проводів так, щоб відстань між ними була близько 10 мм. Вільні кінці проводів послідовно з електричною лампочкою, закріпленою на підставці, підключають до джерела струму відповідної напруги. Лампочка не горить, бо скло є ізолятором.

Сполучивши кінці проводів на скляній трубці Ізольованим проводом, демонструють свічення лампочки, показуючи, що кінці проводів перебувають під напругою.

Беруть скляну трубку за кінці (або затискують у штативах) і нагрівають її в тому місці, шо між проводами, над полум'ям спиртівки. - При нагріванні трубки до червоного розжарення волосинка лампочки починає розжарюватися дедалі більше, що свідчить про провідність скла при високій температурі.